Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Малівський А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Малівський А. М. Філософія Декарта: базова інтенція та статус антропології [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2013. - Вип. 4. - С. 108-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2013_4_13 | ||
| 2. |
Малівський А. М. Декартівське осмислення природи людини в "міркуваннях про метод" [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2014. - Вип. 6. - С. 142-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2014_6_17 Запропоновано використовувати евристичний потенціал феноменології і екзистенціалізму, а також ті публікації зарубіжних декартознавців останнього часу, котрі закладають нове підгрунтя для осмислення філософської спадщини філософа. Вперше в науковій літературі об'єктом окремої уваги стає текст Декарта "Міркування про метод" як форма змістовного розгортання запиту на розбудову антропологічного проекту. Акцентовані спорідненість та спадкоємність філософських вчень Аристотеля і Декарта з проблеми природи людини, а саме - визнання ключової значимості для природи людини потреби в пізнанні істини. Виявлено безпосередній вплив на спосіб осмислення людської природи методології осягнення математичної істини. Аргументовано, що поза увагою Декарта не залишилася обмеженість раціоналістичної методології в ході осягнення людської природи. Проведений аналіз засвідчує правомірність тези про текст "Міркування про метод" Декарта як запит на змістовне розгортання антропологічного проекту. Виявлено детермінуючий вплив методології осягнення математичних істин на спосіб тлумачення природи людини. Акцентовано факт усвідомлення Декартом обмеженості методології математики в осмисленні природи людини та нередукованість позиції філософа до тези про res cogitans. Увага до проявів останньої дає достатні підстави характеризувати його антропологічні шукання як вихід за межі стереотипів своєї епохи. | ||
| 3. |
Малівський А. М. Метафізична революція декарта та трансформація антропологічного проекту в тексті "метафізичних медитацій" [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2015. - Вип. 7. - С. 130-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2015_7_15 На базі досліджень сучасних декартознавців, тобто визнання фундаментальної ролі метафізики, виокремили та осмислили форми впливу метафізичної революції на спосіб тлумачення Декартом антропологічного проекту в тексті "Метафізичних медитацій". В якості методологічної бази використовуються сучасні дослідження декартознавців, котрі акцентують фундаментальну роль метафізики та доцільність неупередженого осмислення спадщини великого мислителя. Окреслено трансформацію антропологічного проекту Декарта як прояву метафізичної революції. Мова йде про вихід за межі наївної антропології (як втілення редукціоністської настанови), тобто тлумачення природи людини як її тілесності та перехід до метафізичної антропології, котра полягає в обстоюванні безумовної пріоритетності людського мислення як сполученого з Богом. Результатом переходу є зосередження уваги на напруженнєвій природі людини, тобто на напругі між чуттєвістю та інтелектом, прагненням істини та схильністю до заблуди, між Буттям і Ніщо тощо. Звертання до незавершеної спадщини Декарта на базі новаторських досліджень дозволяє обгрунтувати тезу про вплив метафізичної революції на спосіб тлумачення антропологічного проекту. Окреслюються основні форми орієнтованої на ідеали науки наївної антропології (довіра до чуттєвих свідчень, атеїзм, тлумачення науки як основної форми прояви раціональності природи людини), котрі Декарт прагне конструктивно подолати в ході розбудови метафізичної антропології. Предметом уваги мислителя стають напруга між чуттєвістю та інтелектом, потребою людини в істині та її схильність до заблуди, онтологічна напруга між Буттям і Ніщо тощо. | ||
| 4. |
Малівський А. М. Антропологічна інтенція філософування Рене Декарта та її прояв у тексті "Правил" [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2015. - Вип. 8. - С. 97-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2015_8_12 Уточнено характер амбівалентності базової інтенції тексту "Правила для керування розумом" як форми прояви двох основних, протилежно спрямованих запитів Нового часу, а саме - запиту на об'єктивність наукових знань та запиту на антропологію як наріжний камінь філософії. Автором обгрунтовано домінування антропологічної складової тексту "Правил" над науковими знаннями. Окреслені основні прояви амбівалентності базової настанови філософування Декарта як побудови об'єктивної картини світу та саморозбудови людини. Акцентовано детермінуючий вплив на процес становлення базової інтенції, по-перше, специфіки досвіду математичного знання та платонівсько-аристотелівська традиція філософування, по-друге - персоналістичної традиції християнства. В ході звертання до тексту "Правил" Декарта аргументується двозначність його базової настанови, уточнено її характер та обгрунтовується домінування антропологічної інтенції. | ||
| 5. |
Малівський А. М. Антропологічний раціоналізм декарта та його гуссерлівська рецепція [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2016. - Вип. 9. - С. 96-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2016_9_13 В ході з'ясування питання про спосіб рецепції та завершення філософського проекту Декарта у вченні Едмунда Гуссерля автор виявляє, що оригінальність його рецепції антропологічного раціоналізму Декарта постає як парадоксальне поєднання заперечення наявності антропології в базовому проекті та перевідкриття її ключової ролі в ході радикалізації позиції Декарта. Продумуючи її шляхи, він приходить до перевідкриття ряду ключових ідей французького філософа, укорінених в його антропологічному раціоналізмові. До їх числа належать амбівалентність базової інтенції, відмова від уявлень про панраціоналізм Декарта, визнання нередукованості філософського методу до математичного, конститутивність людської присутності в новому раціоналізмі. Перспективи подальшого дослідження автор пов'язує з осмисленням змістовної спорідненості та спадкоємності двох великих мислителів, а саме - особистісним характером філософування та етична спрямованість їх шукань. Звертання до гуссерлівської рецепції картезіанського проекту підтверджує тезу про істотну значимість антропології для базового проекту Декарта. Окреслений Гуссерлем варіант рецепції базового проекту Декарта є відтворення поверхових стереотипів епохи, котрі пов'язують шукання філософа з природничими науками та нехтують антропологічними вимірами. Запропонований варіант радикалізації проекту Декарта значною мірою є перевідкриттям ключової значимості антропологічних вимірів в шуканнях засновника раціоналізму. І хоча сам Гуссерль побоювався перетворення феноменології в антропологію, істотність тенденції антропологізації раціоналізму для його шукань є незаперечною. | ||
| 6. |
Малівський А. М. Антропологічна компонента онтології декарта [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2014. - Вип. 5. - С. 109-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2014_5_13 Окреслено вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв'язання таких задач: огляд дослідницької літератури з проблеми присутності людини та особистісного характеру істини; наголошення на амбівалентності його базової інтенції спадщини; обгрунтування тези про конститутивність присутності людини й осмислення пристрастей як форми оприявнення антропологічного компоненту онтології. Звертання до евристичного потенціалу феноменології, постпозитивізму та постмодернізму надає змогу наголошення на багатошаровості та полісемантичності класичних філософських текстів, усвідомлення обмеженості та недостатності наївно-просвітницького бачення природи людини, пошуків нової рецепції європейської класики, що передбачає подолання усталених нігілізму та песимізму стосовно інтерпретації феномену людини. Вперше об'єктом окремої уваги стає антропологічний компонент онтології Декарта, котрий досі обділявся увагою в силу ряду причин: основними серед них є традиційна недооцінка факту незавершеності творчості Декарта як нереалізованого антропологічного проекту та відсутність належної уваги до особистісного характеру істини. Передумовою їх конструктивного подолання є увага до амбівалентності базової інтенції та істотності етики у спадщині мислителя. Тексти філософа та дослідницька література дозволяють стверджувати конститутивний характер присутності людини та пристрастей як ключової форми оприявнення антропологічного компоненту онтології. Сьогодні втрачає свою переконливість усталена традиція тлумачення природи філософування у Декарта як процесу філіації знеособлених знань. Неупереджене бачення текстів спонукає переглянути як неприйнятні тлумачення процесу пізнання істини як відображення бачення процесу філософування як знеособленого, редукований образ людини як мислячої речі. | ||
| 7. |
Малівський А. М. Антропологічний проект як підґрунтя картезіанської етики [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2017. - Вип. 11. - С. 117-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2017_11_15 | ||
| 8. |
Малівський А. М. Образ природи та людини в практичній філософії декарта [Електронний ресурс] / А. М. Малівський, К. В. Соколова // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2017. - Вип. 12. - С. 128-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2017_12_15 Сучасна філософія позиціонує себе як практичну філософію, зосереджену на осмисленні морально-етичної проблематики та переосмисленні донедавна усталених технократичних концепцій як в теоретичному, так й історико-філософському плані. Серед основних чинників проблематизації усталених підходів ключова роль належить також революції в декартознавстві, що відбувається впродовж останніх півстоліття. До числа тих знакових постатей, із якими пов'язане становлення витоків технократичних тлумачень, прийнято відносити Рене Декарта. Наскільки правомірним є техноморфне тлумачення природи та людини як базових понять спадщини великого мислителя? Мета роботи - осягнення своєрідності сучасної рецепції картезіанського тлумачення природи та людини, що передбачає послідовне окреслення форм їх техноморфної рецепції, критичний аналіз її достовірності в дослідницькій літературі та осмислення тенденції реабілітації етики Декарта як практичної філософії. В центрі уваги знаходиться проблема автентичності техноморфізму в ході осмислення практичної філософії Декарта. Автори обстоюють доцільність тлумачення уявлень щодо технократичної спрямованості філософії Декарта в контексті його етичних шукань. Критичні інтерпретації обмеженості техноморфного бачення природи та людини пропонується розуміти як перехідний етап на шляху реабілітації етики як практичної філософії. Експлікується та аналізується вчення Декарта про природу в широкому значенні слова як метафізичне підгрунтя його етики. Технократичне тлумачення вчення Декарта - поверхова та спотворена форма інтерпретації його практичної філософії. Донедавна в дослідницькій літературі про Декарта домінувало техноморфне бачення його вчення, яке значною мірою детермінувало редуковане бачення природи і людини, котрі доповнювалися поверховою рецепцією етики. Критичне переосмислення усталених тлумачень спадщини Картезія на сторінках дослідницької літератури останнього часу одночасно є вирішенням як задачі теоретичного спростування спрощеного бачення світу, так і підготовка грунту до реабілітації етики як автентичної форми оприявнення його практичної філософії. Одна з форм прояви реабілітації - посилена увага до поняття природи в широкому значенні слова, котре є підгрунтям для його гуманістично-етичного бачення задач філософії. | ||
| 9. |
Малівський А. М. Особистісні мотиви філософування: Картезій та К'єркегор [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2018. - Вип. 13. - С. 124-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2018_13_13 | ||
| 10. | 
Малівський А. М. "Дискурсія про метод" Декарта як проект антропологічної метафізики Нового часу [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2017. - Вип. 3-4. - С. 3-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Multi_2017_3-4_3 | ||
| 11. |
Малівський А. М. Метафізика Декарта як вчення про умови саморозбудови особистості [Електронний ресурс] / А. М. Малівський // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2020. - Вип. 1(2). - С. 51-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Multi_2020_1(2)__6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |